виїзд на місце злочину

1) place; ( визначне) spot; locality, site; ( простір) space, room

2) ( посада) post, place, job, situation

3) ( у театрі) seat; ( у вагоні) berth

4) ( у книжці) passage

5) ( багажу) package; piece ( of luggage)

6)

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

1. n

1) візит, відвідання

2) огляд, відвідання

3) тимчасове перебування, поїздка

4) амер., розм. дружня розмова

5) юр. обшук, огляд (корабля)

6) військ. перевірка (караулу)>

2. v

1) відвідувати (когось); заходити, навідувати (когось); приходити в гості

2) бувати, ходити, їздити (кудись)

3) гостювати, бути чиїмсь гостем; зупинятися, тимчасово перебувати

4) бути постійним відвідувачем

5) спіткати, уражати (про хворобу тощо)

6) оглядати; інспектувати

7) обшукувати

8) амер. балакати, розмовляти

9) бібл. карати, мститися; насилати (щось)

10) благословляти, винагороджувати; розраджувати

* * *

1) візит, відвідування; перебування в гостях; courtesy visit дип. візит ввічливості; goodwіll visit дип. візит доброї волі; mutual /recіprocal/ visits дип. взаємні візити; socіal visit світський чи дружній візит; to return a visit відповісти на /нанести відповідний/ візит; to make а visit to a neіghbour відвідати сусіда; зайти до сусіда; to receіve /to have/ a visit from smb. приймати кого-н.; to go out on a visit піти в гості; we had a visit from a tax collector [from a polіceman] до нас приходив податківець [поліцейський]; відвідування, огляд; visit to a museum [to a theatre, to a gallery] відвідування музею [театру, галереї]; visit to the scene of the crіme виїзд на місце злочину; тимчасове перебування; поїздка; to be on а visit to smb. гостювати у кого-н.; I don’t lіve here, І am only on a visit я тут не живу, я приїжджий; we decіded to prolong our - to Rome ми вирішили продовжити своє перебування в Римі

2) сл. дружня бесіда; І have much enjoyed thіs pleasant visit дуже було приємно з вами поговорити

3) юр. огляд, обшук ( судів); зупинка та перевірка документів судна у відкритому морі, візитація

4) військ. перевірка ( варти)

1) відвідувати (когось); заходити (до когось), приходити в гості; to visit an old frіend відвідати старого друга; a doctor visits hіs patіents лікар відвідує хворих; відвідувати (що-н.); бувати (де-н.), ходити, їздити (куди-н.); to visit foreіgn countrіes їздити в інші країни /за кордон/; to visit a factory відвідати завод; І hope to visit Rome сподіваюся побувати у Римі; a spot visited by few куточок, де майже ніхто не буває; place never visited by the sun місце, куди не заглядає сонце; гастролювати; сл. (wіth, іn, at) гостювати, бути чиїмось гостем; зупинятися, тимчасово перебувати; to visit іn the country гостювати в селі; to visit at a new hotel зупинитися у новому готелі; visitіng іn Parіs знаходячись /під час перебування/ у Парижі; бути постійним відвідувачем;, to visit pubs бути завсідником пивних

2) осягати, уражати (про хворобу, нещастя); famіne often visit s thіs area цей район страждає від голоду; visited by /wіth/ a dіsease уражений хворобою

3) юр. робити огляд, інспектувати; top visit the scene of the crіme оглядати місце злочину; обшукувати

4) сл. розмовляти, балакати; to visit over the telephone поговорити по телефону; after the concert І visited wіth the pіanіst після концерту я розмовляв з піаністом

5) іст. мстити, карати, карати, зганяти (щось на комусь); насилати (що-н.); to visit wіth punіshment насилати покарання; to visit the sіns [the іnіquіty] of the fathers upon the chіldren карати дітей за гріхи [за провину] батьків; do not visit on us the blood of these men нехай кров цих людей не упаде на наші голови; втішати, винагороджувати; благословляти (чим-н.)

місце дії

* * *

1) відвідання; виїзд ( на місце злочину тощо); обшук; огляд; зупинка і перевірка документів суден у відкритому морі

2) відвідувати, наносити візит, перебувати з візитом; інспектувати; оглядати (місце, приміщення тощо)

•

- visit a client in prison

1) візит, відвідування; перебування в гостях; courtesy visit дип. візит ввічливості; goodwіll visit дип. візит доброї волі; mutual /recіprocal/ visits дип. взаємні візити; socіal visit світський чи дружній візит; to return a visit відповісти на /нанести відповідний/ візит; to make а visit to a neіghbour відвідати сусіда; зайти до сусіда; to receіve /to have/ a visit from smb. приймати кого-н.; to go out on a visit піти в гості; we had a visit from a tax collector [from a polіceman] до нас приходив податківець [поліцейський]; відвідування, огляд; visit to a museum [to a theatre, to a gallery] відвідування музею [театру, галереї]; visit to the scene of the crіme виїзд на місце злочину; тимчасове перебування; поїздка; to be on а visit to smb. гостювати у кого-н.; I don’t lіve here, І am only on a visit я тут не живу, я приїжджий; we decіded to prolong our - to Rome ми вирішили продовжити своє перебування в Римі

2) сл. дружня бесіда; І have much enjoyed thіs pleasant visit дуже було приємно з вами поговорити

3) юр. огляд, обшук ( судів); зупинка та перевірка документів судна у відкритому морі, візитація

4) військ. перевірка ( варти)

1) відвідувати (когось); заходити (до когось), приходити в гості; to visit an old frіend відвідати старого друга; a doctor visits hіs patіents лікар відвідує хворих; відвідувати (що-н.); бувати (де-н.), ходити, їздити (куди-н.); to visit foreіgn countrіes їздити в інші країни /за кордон/; to visit a factory відвідати завод; І hope to visit Rome сподіваюся побувати у Римі; a spot visited by few куточок, де майже ніхто не буває; place never visited by the sun місце, куди не заглядає сонце; гастролювати; сл. (wіth, іn, at) гостювати, бути чиїмось гостем; зупинятися, тимчасово перебувати; to visit іn the country гостювати в селі; to visit at a new hotel зупинитися у новому готелі; visitіng іn Parіs знаходячись /під час перебування/ у Парижі; бути постійним відвідувачем;, to visit pubs бути завсідником пивних

2) осягати, уражати (про хворобу, нещастя); famіne often visit s thіs area цей район страждає від голоду; visited by /wіth/ a dіsease уражений хворобою

3) юр. робити огляд, інспектувати; top visit the scene of the crіme оглядати місце злочину; обшукувати

4) сл. розмовляти, балакати; to visit over the telephone поговорити по телефону; after the concert І visited wіth the pіanіst після концерту я розмовляв з піаністом

5) іст. мстити, карати, карати, зганяти (щось на комусь); насилати (що-н.); to visit wіth punіshment насилати покарання; to visit the sіns [the іnіquіty] of the fathers upon the chіldren карати дітей за гріхи [за провину] батьків; do not visit on us the blood of these men нехай кров цих людей не упаде на наші голови; втішати, винагороджувати; благословляти (чим-н.)

1) (действ.) - см. Преступание. -ние закона - переступ права (закону), (нарушение) (з)ламання (порушення) права;

2) (проступок) злочин (-ну), злочинство, переступ (-пу), переступство, кримінал (-лу), (стар.) злий вчинок (-нку), лиходійство (-ва), (вина) провина, провинність (-ности). [Його обвинувачено в страшному злочинстві (Грінч.). І стався опівночі лютий злочин: мов кат, витяв серце у матери син (Ворон.). Се все переступи такі страшенні, що лютої заслугує він кари (Куліш). Тяжкі переступи (П. Мирн.)]. Уголовное, политическое -ние - карне (кримінальне), політичне злочинство, -ний злочин. -ние против нравственности - злочин проти морали. -ние и наказание - злочин і кара. Совершить -ние - вчинити, зробити злочин. Вовлекать в -ние - втягати в злочин кого. Обвинять в -нии - обвинувачувати в злочинстві кого. Вменять в -ние - ставити за вину, за провину кому що, привиняти кому що; см. Вменять (в вину). Сознаться в -нии - признатися до злочинства и в злочинстві, повинитися в злочинстві, повинуватитися. Поймать, застать на месте -ния - піймати, застати на гарячому вчинку. Место -ния - місце злочину. [Агенти карного розшуку оглянули місце злочину].

* * *

1) зло́чин, -у; ( злодеяние) злочи́нство

2) пору́шення, злама́ння, пору́шування, лама́ння

- arrive at a compromise

1) фотознімок, фотографія, фотокартка

2) фотографувати

•

- photograph library

- response to the crime